Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На розгляд Оболонського районного суду міста Києва надійшли чотири адміністративні протоколи про притягнення ОСОБИ 1до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від огляду на стан сп’янінняособи, яка керує транспортним засобом та двічі протягом року притягувалась до відповідальності за вчинення аналогічного проступку,складені у період з січня по лютий 2020 року, які об’єднані в одне провадження з присвоєнням справі № 756/1658/20.
Під час розгляду адміністративних протоколів також було установлено, що ОСОБА 1упродовж останнього року п’ять разів піддавалась адміністративному стягненню за ч.ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції указаних частин цієї статті.
Враховуючи доведеність вини ОСОБИ 1 у вчиненні адміністративного правопорушення, характервчинено проступку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного, вік, сімейний та майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення на транспорті, за яке він вже притягувався до адміністративної відповідальності постановами суду, що згідно п. 2 ст. 35 КУпАП є обставиною, що обтяжує відповідальність, а також враховуючи, що ОСОБА 1після неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності належних висновків не зробив на шлях виправлення не став, суд дійшов висновку піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років з оплатним вилучення транспортного засобу, оскільки це стягнення є необхідним і достатнім для перевиховання правопорушника, а також сприятиме попередженню вчинення нових правопорушень.
При цьому суд зробив висновок про те, що за встановлених під час розгляду справи обставин застосування такого додаткового виду адміністративного стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу з урахуванням суспільного інтересу є виправданим, збалансованим та ефективним, оскільки в майбутньому позбавить можливості продовжувати вчинення правопорушення особу, яка ігнорує застосовані до неї обмеження, разом з цим не призведе до порушення прав власника, який внаслідок примусової реалізації предмета, що став безпосереднім знаряддям вчинення адміністративного правопорушення, отримає компенсацію вартості цього майна.
З повним текстом постанови Оболонського районного суду міста Києва від 15.04.2020 рокуможна ознайомитись за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/88950234.