Добровільний договір у нотаріуса про сплату аліментів

Захист прав дитини – одне із основних завдань держави. Не завжди сім’ї можуть зберегти цілісність, проте діти від розлучень страждати не повинні. Законом гарантоване право дітей на розвиток та належний рівень життя, який мають забезпечити батьки.

Столична юстиція у рамках правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» консультує щодо виплати аліментів на дитину.

Українським законодавством передбачено два способи стягнення аліментів: на підставі угоди про сплату аліментів (договір по утриманню дітей), або на підставі рішення суду.

Батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину, який укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Сторонами аліментного договору виступають батьки дитини, причомунезалежновід того, перебувають вони у шлюбіміж собою чині.

Умови договору про сплату аліментів на дитину мають визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України.

При посвідченні договору про сплату аліментів на дитину нотаріусом роз'яснюється зміст частини другої статті 189 Сімейного кодексу України (далі -СКУ) з одночасним зазначенням про це у тексті договору у частині можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором.

Необхідноюумовоюдоговору є визначеннямісцяпроживаннядитини, яке співпадає з місцемпроживання одного з батьків. Самецей з батьків є аліментоотримувачем та власникомаліментів (частина першастатті 179 СКУ). Такапозиціявідповідаєзагальнійконцепції  СКУ, згідноякоївирішенняусіхістотнихпитань з приводу вихованнядитини (стаття 157 СКУ) та права власностінааліменти (стаття 179 СКУ) залежитьвідспільногоабороздільногопроживання батька та  дитини.

Договором може бути встановлений регламент зустрічей з дитиною тим з батьків, який не проживає постійно разом з дитиною, та інших родичів (дідуся, бабусі, братів, сестер тощо). Важливо максимально чітко зафіксувати в договорі порядок побачень з  дитиною, можливість спільного відпочинку, проведення вихідних та святкових днів, канікул, відвідування інших родичів, а також форми та засоби фіксації порушень цього порядку і можливість застосування санкцій за такі порушення. 

Розміраліментіввизначаєтьсязазгодоюсторін. При встановленнірозміруаліментів на утриманнядитинидіє те самеобмеження, що і стосовно умов їхнадання. Розміраліментівможе бути набагатовищим за той, на якийодержувачаліментівмігбипретендуватизгідноіз законом. Протеможливістьщодоїхзменшенняобмежена, оскількиіснуєправилоСКУпро те, щоумови договору не можутьпорушувати права дитини, встановленізаконодавством. Тобто у будь-якомувипадкурозміраліментів за договором повинен відповідативимогамстатті 182 СКУ, відповідно до якоїмінімальнийрозміраліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожитковогомінімуму для дитинивідповідноговіку. При недотриманніцьогообмеження, передбаченогозаконодавством, договір про сплатуаліментівможе бути визнанонедійсним у судовому порядку.

При виплаті аліментів у твердій грошовій сумі в умовах високої інфляції неминуче постає питання про їх індексацію, тому сторони мають передбачити індексацію аліментів. Проте, якщо угода не міститьположень про індексацію, вона маєпроводитися в порядку, встановленомустаттею 184 СКУ, оскільки за умов непроведеннятакоїіндексації права дитини, встановленізаконодавством, будутьпорушені. Дане положеннятакожпідкріплюється пункту16 Постанови ВерховногоСудуУкраїни, де зазначено, щоякщорозміраліментіввизначено у твердійгрошовійсумі, додоговору треба включатиумови про індексацію, як вимагає частина другастатті 184 СКУ України.

Нотаріальна форма договору увипадкуневиконанняоднією з сторіналіментного договору своїхобов'язківнадаєможливістьздійсненняпримусовогостягнення за таким договором без додатковихпроцесуальнихскладнощів. Нотаріальнопосвідченийаліментнийдоговірмає силу виконавчого листа. Цеозначає,щоаліментнийдоговір є підставою для стягненнядержавнимвиконавцемкоштів на утриманнядитини в безспірному порядку.

Однак,навіть за наявності договору про сплатуаліментів батьки будуть все одно зобов’язанібрати участь у додатковихвитратах на дитину.

Розміручасті одного з батьків у додатковихвитратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуваннямобставин, щомаютьістотнезначення. Додатковівитрати на дитинуможутьфінансуватися наперед абопокриватисяпісляїх фактичного понесення разово, періодичноабопостійно.

Зміни та доповнення до аліментного договору вчиняються шляхом укладення договору про зміни, якийтакожпідлягаєнотаріальномупосвідченню (пункт 7 глави 1 розділу ІІ Порядку вчиненнянотаріальнихдійнотаріусамиУкраїни).Стороні, щовимагаєзміниабоприпинення договору про сплатуаліментів, при неотриманнізгодиіншоїсторонинадано право звернутися до суду з позовом про змінуаборозірвання договору.

Крімзміни і розірвання договору за наявностіпередбачених законом обставинможливевизнанняйогонедійсним. Загальнимипідставамивизнаннянедійснималіментного договору служатьпідстави, передбаченіцивільнимзаконодавством для визнаннянедійснимправочину.

Відповідно до статті 192 СКУ України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Державний нотаріус Одинадцятої

київської державної нотаріальної

контори Чорногуз О.В.