Договір міни

Столична юстиція консультує щодо захисту прав українців у різних сферах життя. У рамках правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!» роз’яснюємо, як захистити свої майнові права у випадку бартеру?

Договір міни — це угода, за якою кожна зі сторін зобов’язується передатидругій стороні у власність певне майно і прийняти від неї інше майно.

Стаття 715. Договір міни

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другійстороні у власність один товар в обмін на інший товар.
2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає вобмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, щообмінюється на товар меншої вартості.
4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночаснопісля виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше невстановлено договором або законом.
5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).
6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконаннядоговору міни.

Відповідно до ст.715 Цивільного кодексу кожен із учасників мінивважається продавцем майна, яке віддає в обмін, і покупцем майна, яке вінодержує. Тому при укладанні і посвідченні договору міни майже всі питаннявзаємовідносин сторін (форма договору, його предмет, права і обов’язки сторін,момент виникнення права власності, правові наслідки відчуження майна)вирішуються за правилами договору купівлі-продажу.

Водночас договір міни має і свої специфічні ознаки. Основною є те, що задоговором міни кожен із продавців (якими, знову ж таки, є сторони цьогодоговору) отримує за відчужену річ не грошовий еквівалент (що має місце прикупівлі-продажу), а іншу річ. Однак при обміні нерівноцінних за вартістю речейконтрагент, який одержує більш цінну річ, може зобов’язатися передати другійстороні ще й гроші (різницю в ціні). Це робиться за бажанням учасників угоди, іставити питання про обов’язковість доплати буде неправильним.

Чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо того, яке майно, вякій кількості і якою вартістю може обмінюватись (за винятком, звичайно, того змайна чи речей, для яких встановлено особливий порядок придбання). Такимчином, жилий будинок можна обміняти, наприклад, на квартиру, дачу, автомобільабо на декілька об’єктів власності одразу (на автомобіль і дачу, квартиру ікомп’ютер тощо).

Учасниками договору міни можуть бути і неповнолітні, недієздатні,обмежено дієздатні особи, але за наявності відповідного дозволу (згоди) органуопіки і піклування. У випадку, коли в рішенні органу опіки і піклування зазначеноякісь обов’язкові умови, що мають передувати договору міни, їх виконанняперевіряються нотаріусом, про що робиться відмітка в тексті договору.